«Григорій Сковорода писав: „З усіх утрат втрата часу — найтяжча“», — колекціонерка фарфору Людмила Карпінська-Романюк

Перевести сайт на Украинский

Існує така байка. Трапилось це у давнину, коли черепахи вчилися в орлів літати. Отож, одна з них впала на камінь з неймовірним грюкотом, створивши навколо страшенний переполох. Юний жайворонок запитав батька: «Мабуть, це впав орел? Адже ти розповідав мені, що орел — один із наймогутніших птахів». Батько ж відповів, що це була черепаха, бо не той орел, хто високо літає, а той, що легко сідає. А мораль байки така: чимало людей, не маючи певних здібностей, демонструють великі амбіції, беруться не за свої справи та погано закінчують.

Автор цієї байки — видатний український філософ Григорій Сковорода, який був найзагадковішою постаттю свого часу. «Світ ловив мене та не впіймав», — говорив він про себе.

Сьогодні мова піде про роботи українських митців-фарфористів, присвячені легендарному філософу та його творчості. Більшість з них була створена з нагоди 250 річниці від дня народження генія.

У інтерв’ю «ФАКТАМ» колекціонерка та дослідниця історії українського фарфору, авторка книг Людмила Карпінська-Романюк розповіла про роботи вітчизняних фарфористів на цю тему.

«Більше думай і тоді вирішуй», — рекомендував виданий український філософ"

— Афоризми Григорія Сковороди не втрачають актуальності і сьогодні, — говорить Людмила Карпінська-Романюк. — Він писав: «З усіх утрат втрата часу — найтяжча», «Не все те недійсне, що недосяжне дитячому розумові», а ще радив: «Більше думай і тоді вирішуй». Плакетка, виготовлена на Будянському фаянсовому заводі в 1972 році, — данина пам’яті одному з найяскравіших умів XVIII століття Григорію Сковороді. Вона має досить лаконічну форму. Художник зобразив філософа в гравюрній манері. Стримана естетика декору віддає шану простому стилю життя Сковороди та його філософії внутрішньої свободи. Така плакетка чудово вписується в інтер’єр кабінету чи бібліотеки, спонукаючи до роздумів.

ВІДЕО ДНЯ

Плакетка. Будянський фаянсовий завод. 1972

Портрет філософа бачимо і на декоративній вазі, створеній на Полонському фарфоровому заводі Віталієм Овчаренком та Миколою Козаком. Портрет уквітчаний барвінком та мальвами. Квіти надають вазі святкового та урочистого вигляду.

РЕКЛАМА

В. Овчаренко та М. Козак. Ваза. Полонський фарфоровий завод. Музей козацької слави у Переяславі ( з експозиції музею)

— Дуже гарна робота!

— А от ще одна чудова ваза, автором якої є Петро Іванченко. Вона створена у 1972 році на Полонському фарфоровому заводі й присвячена 250-річчю від дня народження видатного філософа. Цікаво розглядати обидві сторони вази, де відображений життєвий шлях Григорія Сковороди. На аверсі — лицьовій стороні вази — ми бачимо молодого філософа, а на реверсі (фото у заголовку) — у зрілі роки. Прожив Григорій Сковорода 71 рік.

РЕКЛАМА

Він народився на Полтавщині у козацькій родині, навчався у Києво-Могилянській академії, певний час провів за кордоном, викладав поетику у Переяславському та Харківському колегіумах. Останні двадцять п’ять років був мандрівним філософом. Широко відомими є його поетична збірка «Сад божественних пісень», збірка байок «Байки харківські», філософські трактати…

П. Іванченко. Ваза на честь 250 річчя від дня народження Г. Сковороди. Полонський фарфоровий завод. 1972

«Статуетка Галини Кломбицької ніби запрошує зупинитися, замислитися про важливе»

— Чи присвячували українські митці Григорію Сковороді статуетки?

— Так. Чудова робота — статуетка Галини Кломбицької. Вона зобразила Григорія Сковороду саме в той період, коли він уже давно покинув академічні кафедри й вирушив у свої нескінченні мандри по українських містах і селах з книгами у торбі. Галина Кломбицька — визначна скульпторка української декоративно-ужиткової пластики другої половини XX століття. Ця статуетка ніби запрошує зупинитися, замислитися про важливе й поринути у роздуми. Її можна поставити поруч з книгами, альбомами чи на окремому постаменті в кабінеті чи вітальні.

РЕКЛАМА

Г. Кломбицька. «Сковорода». Будянський фаянсовий завод. 1972

— Чи є фарфорові роботи, присвячені видатному філософу у творчому доробку сучасних митців?

— Творчий колектив «Аlis — K» під керівництвом Сергія Воронова підготував порцеляновий колекційний набір на цю тему. Скульптор Віктор Максимець та художниця Янина Баргилевич зобразили Григорія Сковороду в оточенні персонажів його байок, що уславлюють найкращі людські риси та висміюють вади. Ця артмініатюра немов маленька філософська скринька. Вона дарує мить затишної розмови з генієм, веде стежками байок і нагадує, що справжні цінності у світі не в зовнішньому блиску, а в життєвій мудрості та доброті серця.

В. Максимець, Я. Баргілевич. Артмініатюра та колекційні наперстки за мотивами творів Г. Сковороди. «Аlis – K». Одеса. 2022 

«Байки Григорія Сковороди глибокі за змістом»

— Григорій Сковорода — автор кількох десятків байок. А яка з них ваша улюблена?

— Одна з них — про бджолу та шершня. Шершень насміхався над бджолою, кажучи їй: «Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі, як людям корисні?» Бджола ж відповіла, що мед любить їсти й ведмідь, і шершні не проти ним поласувати, та й бджоли могли б його злодійські добувати, якби лише їсти любили. Але для бджіл незрівнянно більша радість — збирати мед, аніж ним наїдатись. Для цього вони народжені й без цього жити їм, навіть купаючись у меду, було б нестерпно. Мораль байки така. Шершень уособлює людей, які живуть крадіжкою та бачать щастя у тому, щоб наїстися… Бджола — символ мудрої людини, яка щаслива у труді за своїм покликанням. Байки Григорія Сковороди глибокі за змістом.

— Минають віки, а вічні цінності залишаються тими ж.

— Щодо порцелянових робіт українських митців, присвячених Григорію Сковороді, хочу додати, що всі ці роботи сьогодні є раритетними.

Раніше колекціонерка фарфору Людмила Карпінська-Романюк розповіла про раритетну скульптурну групу Валентини Трегубової «Енеїда», натхненну відомим твором Івана Котляревського. Також читайте її оповідь про фарфорову сюїту «Наталка Полтавка».

До речі, запрошуємо читачів «ФАКТІВ», які є поціновувачами краси порцеляни, до першого в Україні Музею фарфорових фігур ShvetsMuseum. У колекції музею ви зможете побачити найкращі зразки світових фарфорових мануфактур. Неймовірна порцелянова подорож подарує вам чимало позитивних емоцій та запам’ятається на все життя!

Фото з альбому Людмили Карпінської-Романюк

Фото у заголовку: П. Іванченко. Ваза на честь 250 річчя від дня народження Г. Сковороди. Полонський фарфоровий завод. 1972. Зберігається в Народному музеї історії міста Полонного.

Источник

Сео продвижение Одесса